Сказ практично не передається від людини до людини під час звичайного спілкування. Не можна заразитися через рукостискання, обійми, перебування в одному приміщенні, кашель, чхання, спільний посуд, одяг або постіль. Підтверджені випадки передачі між людьми пов’язані переважно з пересадкою заражених органів і тканин.
Водночас слина людини, хворої на сказ, теоретично може становити небезпеку, якщо потрапить у відкриту рану, на пошкоджену шкіру або слизові оболонки очей, носа чи рота. Після такого контакту потрібно негайно промити місце потрапляння слини та звернутися до лікаря для оцінки ризику.
Що таке сказ і чому він настільки небезпечний
Сказ — це гостре вірусне захворювання центральної нервової системи. Його спричиняє вірус роду Lyssavirus. Після проникнення в організм вірус рухається нервовими волокнами до головного та спинного мозку, де викликає тяжке запалення.
Після появи виражених клінічних симптомів сказ майже завжди закінчується смертю. Водночас захворюванню можна запобігти, якщо своєчасно промити рану, звернутися по медичну допомогу та пройти призначену лікарем постконтактну профілактику.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, сказ щороку забирає близько 59 тисяч життів у понад 150 країнах. До 99% випадків зараження людей пов’язані із собаками. Значну частину постраждалих становлять діти віком до 15 років.
Чи може хвора людина заразити іншу людину
Звичайна передача сказу від хворої людини іншій людині не підтверджена. За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань США, документально підтверджені випадки були пов’язані з пересадкою органів або тканин від донора, у якого сказ не встигли діагностувати.
Передача через укус хворої людини або потрапляння її слини на слизову оболонку чи пошкоджену шкіру вважається теоретично можливою. Проте підтверджених випадків такого зараження, не пов’язаних із трансплантацією, немає.
Це означає, що родичі, медичні працівники та інші люди не заражаються лише через перебування поруч із пацієнтом. Небезпечним може бути тільки безпосередній контакт потенційно інфікованої слини, сліз або нервової тканини з місцем, через яке вірус здатний проникнути в організм.
У яких ситуаціях сказ від людини не передається
Ризику зараження немає під час таких контактів:
- рукостискання, дотиків та обіймів;
- перебування з хворою людиною в одному приміщенні;
- розмови, кашлю або чхання;
- використання спільного посуду;
- дотику до одягу, рушників або постільної білизни;
- контакту з неушкодженою шкірою;
- контакту з кров’ю, сечею або калом;
- дотику до предметів, яких торкалася хвора людина.
Сказ не передається повітряно-крапельним шляхом. Вірус також не зберігає здатність заражати людину на сухому одязі, постільній білизні або звичайних побутових предметах.
Коли контакт із хворою людиною потребує оцінки лікаря
Звернутися до лікаря потрібно, якщо сталася хоча б одна з таких ситуацій:
- людина з підтвердженим або ймовірним сказом вкусила іншу людину;
- її слина потрапила у свіжу рану, подряпину або тріщину на шкірі;
- слина потрапила в очі, рот або ніс;
- відбувся контакт із тканинами головного чи спинного мозку;
- медичний працівник отримав пошкодження шкіри під час процедури, пов’язаної з інфікованими тканинами;
- відбулася пересадка органа або тканини від донора, у якого пізніше виявили сказ.
У таких випадках не потрібно самостійно вирішувати, чи була кількість слини достатньою для зараження. Оцінку ризику проводить лікар або фахівець з громадського здоров’я.
Чи можна заразитися через поцілунок
Поцілунок не належить до підтверджених шляхів передачі сказу між людьми. Звичайний контакт губ зі шкірою не становить небезпеки.
Проте якщо людина перебуває на клінічній стадії сказу і її слина потрапила безпосередньо на слизову оболонку рота, особливо за наявності ран, виразок або кровоточивих ясен, ситуацію повинен оцінити лікар. Такий контакт вважається потенційним впливом інфікованої слини, хоча підтверджених випадків зараження через поцілунок немає.
Чи передається сказ через кров
Кров не вважається джерелом зараження сказом. Контакт із кров’ю, сечею або калом хворої людини сам по собі не є показанням до антирабічної вакцинації.
Найбільшу небезпеку становлять:
- слина;
- сльози та слізні виділення;
- тканини головного і спинного мозку;
- інші тканини з великою кількістю нервових волокон.
Якщо біологічний матеріал потрапив у рану або на слизову оболонку, медичному працівнику потрібно повідомити, яка саме рідина або тканина була джерелом контакту. Це допоможе правильно визначити ризик.
Чому сказ найчастіше передається від тварин
Природний цикл вірусу підтримують інфіковані ссавці. Вірус накопичується в їхніх слинних залозах і потрапляє в організм іншої тварини або людини під час укусу.
Найчастіші джерела зараження:
- собаки;
- коти;
- лисиці;
- вовки;
- єноти та єнотоподібні собаки;
- кажани;
- інші дикі ссавці.
Небезпеку становить не лише глибокий укус. Вірус може проникнути через подряпину, ослинення пошкодженої шкіри або потрапляння слини на слизові оболонки. Лизання неушкодженої шкіри не вважається небезпечним контактом.
Що робити після укусу або контакту зі слиною
Якщо вкусила тварина або слина потенційно зараженої людини чи тварини потрапила в рану, діяти потрібно одразу:
- Промивайте рану водою з милом щонайменше 15 хвилин. Інтенсивне промивання зменшує кількість вірусу в місці контакту.
- Після промивання обробіть краї рани антисептиком, якщо він є.
- Не припікайте рану, не заливайте її агресивними хімічними речовинами та не накладайте щільну пов’язку.
- Якнайшвидше зверніться до травмпункту, приймального відділення або іншого медичного закладу.
- Повідомте лікарю, хто або яка тварина завдала ушкодження, куди потрапила слина та скільки часу минуло.
- Пройдіть повний курс вакцинації, якщо його призначили.
Промивання рани не замінює вакцинацію, але є важливою частиною профілактики. ВООЗ рекомендує промивати місце контакту водою з милом не менше 15 хвилин, після чого пройти курс антирабічної вакцинації. За тяжкого контакту лікар може додатково призначити антирабічний імуноглобулін.
Як проводиться профілактика сказу після контакту
Постконтактна профілактика може включати:
- ретельне промивання та медичну обробку рани;
- введення антирабічної вакцини;
- введення антирабічного імуноглобуліну за наявності показань;
- профілактику правця та лікування бактеріальної інфекції рани, якщо це потрібно.
В Україні Центр громадського здоров’я описує курс із п’яти доз вакцини протягом 28 днів: у день першого звернення, а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й день. Схема може залежати від попередніх щеплень, стану імунної системи та характеру контакту, тому остаточне рішення приймає лікар.
Сучасна вакцинація проти сказу не передбачає десятків болючих ін’єкцій у живіт. Вакцину вводять за встановленою схемою, а переривати курс без дозволу лікаря не можна, навіть якщо рана вже загоїлася або тварина на вигляд була здоровою.
Чому не можна чекати на появу симптомів
Інкубаційний період сказу найчастіше триває від двох до трьох місяців, але може становити від одного тижня до року. Тривалість залежить від місця укусу, глибини рани, кількості вірусу та відстані від місця проникнення вірусу до центральної нервової системи.
Першими ознаками можуть бути:
- підвищення температури;
- головний біль;
- слабкість;
- біль, свербіж, поколювання або печіння в місці укусу;
- тривожність і порушення сну.
Пізніше можуть з’явитися судоми м’язів під час спроби пити воду, страх води, реакція на рух повітря, порушення ковтання, рясне слиновиділення, збудження, галюцинації або поступовий параліч.
Після появи неврологічних симптомів можливості лікування вкрай обмежені. Тому вакцину призначають після ризикованого контакту, не очікуючи ознак захворювання.
Поширені помилки після можливого контакту
Очікування, поки стане погано. Відсутність симптомів одразу після укусу не означає, що небезпеки немає. Вірус може тривалий час рухатися нервовою системою без помітних проявів.
Відмова від лікаря через маленьку подряпину. Для проникнення вірусу не обов’язково мати глибоку рану. Небезпечними можуть бути поверхневі подряпини та ослинення пошкодженої шкіри.
Спроба самостійно визначити, чи хвора тварина. Агресивність — не єдина ознака сказу. Хвора тварина може бути незвично лагідною, млявою, дезорієнтованою або мати порушення ходи.
Припинення вакцинації після загоєння рани. Загоєння шкіри не означає, що вірус не проник у нервові закінчення.
Паніка після побутового контакту з хворою людиною. Дотики, спільне перебування в кімнаті, одяг або посуд не передають сказ. Оцінка потрібна лише тоді, коли був контакт слини чи нервової тканини з раною або слизовою оболонкою.
Короткі відповіді на важливі запитання
Чи можна заразитися, якщо торкнутися хворої людини?
Ні. Дотик до шкіри, рук або одягу не передає вірус.
Чи передається сказ через кашель або чхання?
Ні. Сказ не є повітряно-крапельною інфекцією.
Чи небезпечний спільний посуд?
Звичайне використання посуду не вважається шляхом передачі. Проте не слід допускати потрапляння свіжої слини хворого на слизові оболонки або у відкриті рани.
Чи потрібна вакцина після контакту з кров’ю?
Сам контакт із кров’ю, сечею або калом не вважається ризиком зараження сказом.
Що робити, якщо хвора людина вкусила?
Промивати рану водою з милом не менше 15 хвилин і терміново звернутися по медичну допомогу. Лікар визначить, чи потрібна вакцина та імуноглобулін.
Чи можна заразитися від людини до появи в неї симптомів?
Звичайний побутовий контакт не становить небезпеки. Потенційний ризик оцінюють лише за наявності прямого контакту слини з раною або слизовою оболонкою.
Головне, що потрібно запам’ятати
Сказ від людини до людини під час звичайного спілкування не передається. Обійми, рукостискання, кашель, спільний посуд, одяг, кров, сеча та побутові предмети не є джерелами зараження.
Теоретичний ризик виникає, коли слина людини з підтвердженим сказом потрапляє у відкриту рану або на слизову оболонку. Підтверджені випадки передачі між людьми були пов’язані переважно з пересадкою заражених органів і тканин.
Після укусу або небезпечного контакту не можна чекати симптомів. Промийте місце контакту протягом 15 хвилин і якнайшвидше зверніться до лікаря. Своєчасна постконтактна профілактика здатна запобігти розвитку смертельно небезпечного захворювання.
